Білоцерківський колегіум

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку
у навчальних закладах Київської області

Ураховуючи актуальність для українського суспільства ідеї розвитку української державності, важливість сформованих ціннісних орієнтацій молоді, зокрема патріотичних почуттів, активної громадянської позиції та відзначаючи 25-річчя незалежності України, Перший урок для учнів 5-11 класів рекомендується провести на тему «Від проголошення незалежності до нової України».

Для повноцінного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати добірку інформаційних матеріалів:

• Лист МОН України від 24.03.2016 №1/3-148 “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України”
• Лист МОН України від 20.07.2016 № 1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку»
• Це – наше і це – твоє. Очима дітей. Навчальні мультфільми для учнів початкової школи.
• Кузьменко Т. Д. Методичні матеріали щодо організації національно-патріотичного виховання учнів початкових класів у позаурочний час : методичний посібник / Тетяна Дмитрівна Кузьменко. – Богуслав : РМК, – 70 с. Схвалено науково-методичною радою КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти від 02.02.2016 (Протокол №2)
• Сценарії проведення Першого уроку у початковій, основній та старшій школі, підготовлені педагогічними та науково-педагогічними працівниками Київської області.
• Матеріали для проведення Першого уроку “Це наше і це твоє”. Матеріали віртуального методичного кабінету відділу початкової освіти КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти”.
• Матеріали для проведення Першого уроку “Від проголошення Незалежності до нової України”. Матеріали віртуального методичного кабінету відділу виховної роботи КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти”.
• Навчально-методичний посібник “Патріотичні акварелі: формування свідомого громадянина-патріота України”
• Пісня про Україну– Гурт D.Lemma
• Пісня про Україну – Дарья Костенко
• Україна – це ти– Тіна Кароль та Голос. Діти
• Цитати про Батьківщину

Вальтер Скотт  для шотландців більше, ніж письменник. Він відродив історичну пам'ять народу, відкрив Шотландію для решти світу і в першу чергу для Англії. Вважається основоположником жанру історичного роману. Мав великий вплив на європейський романтизм.

Більшу частину своїх великих знань Скотт отримав не в школі та університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди вкарбовується у його феноменальній пам’яті. Йому не було потрібно вивчати спеціальну літературу перед тим, як скласти роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку обрану тему.

2 серпня — Іллі-пророка. Намагалися не працювати. Цього дня рідко не гримить і не ллє дощ, як із відра.

4 серпня — Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери.

6 серпня — Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб.

7 серпня — Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок — зима буде рання і холодна.

9 серпня — Пантелеймона. Намагалися не працювати, не звозити снопи з поля.

12 серпня — Сили. Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Найкращий день для сівби озимих.

14 серпня — Маковія і Першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст — Спасівка.

15 серпня — Стефана-сінокоса. Який сіновал, такий буде й вересень.

16 серпня — Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.

19 серпня — Другий Спас (яблучний). Преображення Господнє. Свято врожаю. Одне з найбільших хліборобських свят. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб.

21 серпня — Омеляна. За цим днем передбачали січень.

23 серпня — Лаврентія. У ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима — без завірюх.

25 серпня — Фотія. День свята вогню.

27 серпня — Феодосія. Якщо буря цього дня — на негоду у вересні.

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці і Перша Пречиста. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини.

29 серпня — Третій Спас (хлібний). Перенесення Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Відліт ластівок. Успіння прийшло — сонце на осінь пішло.

Бернард Шоу відомий кількома речами. Любителі цікавих фактів знають, що він прожив дуже довге життя і помер у віці 95 років, зберігаючи ясний розум і чудову пам'ять. Збирачам афоризмів Бернард Шоу відомий дуже добре: це був рідкісний дотепник, що вміє наділяти очевидні істини в яскраву запам'ятовується форму. А ось літературознавці і просто читачі цінують в Шоу блискучого драматурга, руйнівника стереотипів, майстри інтригуючого сюжету з непередбачуваним фіналом. 
Шоу народився в Дубліні, в дуже неблагополучної сім'ї, де кожен повинен був подбати про себе сам. Якщо додати до цього демонстративний атеїзм і необхідність самоосвіти, то коріння самостійності й оригінальності мислення

Родина                             

• дружина Ольга Франко (Хоружинська) (10.04.1864 — 17.07.1941), письменниця, перекладачка, громадська діячка;

• син Андрій (16.07.1887 — 22.04.1913), український філолог, етнограф, перекладач; виконував функції секретаря і помічника, опікуна батька;

• син Тарас (9.03.1889 — 13.11.1971), письменник, член Спілки письменників СРСР;

• син Петро (21.06.1890 — 28.06.1941), український педагог і письменник;

• донька Анна (9.08.1892 — 24.04.1988), українська письменниця, публіцист, мемуарист.

Творча спадщина

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами.

    «Романіст знає все,» - стверджував В.Теккерей на сторінках роману «Ярмарок суєти». І справді, у своїх творах він зумів показати занадто багато не лише про свою епоху і сучасне йому суспільство, а й про життя, моральну природу людини, про рух часу. Соціальний викривач, сатирик і філософ злилися у ньому в єдине. В.Теккерей стояв в одному ряду із Ч.Діккенсом, але його популярність значно поступається славі сучасника.

Академік Філарет Михайлович Колесса — вчений зі світовим ім'ям, багатогранна і плідна діяльність стала видатним внеском в розвиток української фольклористики і літературознавства. 

Використовуючи культурно-історичний, компаративістичний та методи антропологічної школи, Філарет Колесса тверезо оцінював можливості кожної зі шкіл. Користуючись порівняльно-історичним методом, науковець не розділяв думок школи компаративізму, адепти котрої, захоплюючись різними впливами, намагалися надто заглибитись в історію. На думку Колесси, Михайло Драгоманов, Микола Сумцов, Іван Франко у своїх наукових розвідках часто перебільшували значення іноземних впливів . Тому найбільшим методологічним авторитетом для фольклориста був М. Грушевський, який, на його думку, обрав правильний предмет дослідження, а саме ступінь інтернаціональності мандрівних сюжетів та процес їх денаціоналізації, що дало змогу органічно засвоїти їх на українсьокому ґрунті.

11 липня любителі солодкого відзначають Всесвітній день шоколаду. Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу.

Петро Яцик — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.

Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки П. Яцику відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. З його допомогою видано багато наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М. С. Грушевського на англійську мову), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв мецената на українські інституції перевищує 16 мільйонів доларів.

Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році, а до свого вісімдесятиліття — орденом князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л. Д. Кучми.

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Після Другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого переправся до Канади. Працював на різних роботах, торгував книгами, меблями, а згодом перейшов у житлове будівництво. Сьогодні його фірми знають не лише у Торонто, а й усій провінції Онтаріо.

Ще з кінця 50-тих років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалися у повоєнні роки. Найбільш відомим проектом, профінансованим П. Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Руси» М.Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці меценат пожертвував 15 млн. доларів.

Благодійницька діяльність П.Яцика зробила його знаним і популярним серед українців у західному світі.

Петра Яцика обирають почесним доктором права Гарвардського університету, він входив до Наглядової ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

Він уперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок у фінансуванні конкурсу зробив сам Петро Яцик.

Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.

2003 року у 4 Міжнародному конкурсі знавців української мови взяло участь 5 млн. осіб. Цей конкурс проходив уже без участі його ініціатора та мецената – Петро Яцик пішов із життя.

За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика.

370 років від дня народження Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716). Німецький учений, філософ, математик, фізик, мовознавець, богослов, логік, історик, бібліотекар, один із родоначальників німецької ідеалістичної діалектики. Організатор і перший президент Берлінської АН, член Англійського Королівського товариства, Паризької АН, таємний радник Петра І, бібліотекар та історіограф при дворі Ганноверського герцога, реорганізатор герцогської бібліотеки у Вольфенбюттері. Основоположник німецької літературної мови, математичної логіки, конструктор вітряного двигуна для насосів, обчислювальної машини, відкрив диференціальне та інтегральне числення, теорію рядів, теорію чисел, закон збереження кінетичної енергії та один з найважливіших принципів фізики – принцип найменшої дії.