22 серпня – 100 років з дня народження американського письменника Рея Дугласа Бредбері

Був відомий як знавець класичної літератури, лінгвіст і поет. Математика завжди була для Ферма лише захопленням, і тим не менше він заклав основи багатьох її областей: аналітичної геометрії, обчислення нескінченно малих, теорії ймовірностей.

Ферма не залишив жодної закінченої роботи, і більшість його начерків не було опубліковано при житті. Але він листувався з Р.Декарт з питань аналітичної геометрії і був першим, хто скористався її методами стосовно до тривимірного простору.

З ім'ям Ферма пов'язані дві знамениті теореми з області теорії чисел: мала теорема Ферма і «велика» теорема Ферма, про яку на полях праць Діофанта він написав: «Я знайшов цьому воістину чудесний доказ, але ці поля занадто малі для нього».

Її доказ в загальному вигляді було отримано лише в 1994 році. Ідеї та відкриття Ферма в області теорії чисел зробили колосальний вплив на наступні покоління математиків.

Помер Ферма в Кастро поблизу Тулузи 12 січня 1665 року.

Григорій Квітка-Основ’яненко. Корифей українського слова

(18(29).11.1778-8(20).08.1843 рр.)

Справжнє його прізвище – Квітка, літературний псевдонім Грицько Основ'яненко. Він є основоположником художньої прози в новій українській літературі, відомим громадсько-культурним діячем.

Народився Григорій Федорович у с. Основа (нині в межах міста Харків). Походив із козацько-старшинського роду

Писав українською та російською мовами. Спираючись  на  літературну традицію, започатковану І. Котляревським,  народну  пісенність  і  гумор,  написав  популярні й досі соціально-побутову  комедію  «Сватання  на  Гончарівці»  (1835 р.)  та  п'єсу  «Шельменко-денщик»  (1840 р.). Українські прозові твори Г. Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («От тобі і скарб», «Підбрехач», "Пархімове снідання", гумористично-сатиричну повість «Конотопська відьма» та інші) та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», "Козир-дівка", «Сердешна Оксана», «Щира любов» тощо). Серед кращих творів російською мовою – «Пан Халявский», «Ганнуся», «Украинцы», «История театра в Харькове» та інші.

Помер 20 серпня 1843 року в Харкові.

Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 р. в Парижі було опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Також його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.

Повісті Г. Квітки-Основ'яненка, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-цнотливими і побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму, а сама творчість Григорія Федоровича справила значний вплив на подальший розвиток української літератури.

Весь світ відзначає День гуманітарної допомоги, віддаючи шану тим, хто самовіддано допомагає іншим людям. Цей день також покликаний заявити про прихильність ідеалам, які надихають роботу гуманітарних працівників в усьому світі. 

Традиція цього свята як неофіційного сягає Трипільської експедиції 1940—1950-х років, яку очолювала видатний археолог Тетяна Сергіївна Пассек (день народження — 15 серпня).

У 2008 році Президент України підписав указ, який встановив щорічну дату 15 серпня День археолога – офіційне професійне свято археологів України.

Археологію вважають прикладною наукою, яка вивчає традиції, основи ремесла, житло і культуру. Тобто все, що представляє собою цивілізація.

Знахідки археологів заходяться у музеях та приватних колекціях.

Багатьох археологів цей сятковий днь застане не вдома, а на розкопках. Адже археолог знаходиться в пошуку нових досліджень, дізнається те,що було приховано століттями.

Цей день увійшов до міжнародного календаря згідно з пропозицією міжнародного  Товариства Прав Тварин (ISAR) США. Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин. Представники громадських організацій, а також небайдужі жителі країни в цей день можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається  не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи.

Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

День Повітряних Сил Збройних Сил України

Всі ті, хто так чи інакше пов’язує своє життя з Повітряними Силами Збройних Сил України, відзначають своє професійне свято, що носить назву «День Повітряних Сил Збройних Сил України» на підставі Указу Президента України № 579/2007 від 27-го червня 2007 року щорічно, починаючи з 2007 року в перший неділю серпня. Даним Указом визнається таким, що втратив дію Указ Президента Незалежної України, підписаний раніше, 2-го липня 1997-го року «Про День Військ Протиповітряної оборони». Це пов’язано з тим, що в 2004-му році в ході об’єднання Військ протиповітряної оборони та Військово-повітряних сил були утворені сучасні Повітряні сили України. 

День хрещення Київської Русі-України – державна пам’ятна дата, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі–України». Тоді глава держави підкреслив значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства. А вже в 2009 р. у вітальній промові Ющенко відзначив: «Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це – спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це – неподільність українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це – соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці – Києва».

 Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
     Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.

Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко. «Це був князь великого державного розуму, це був розумний та енергійний володар величезної могутньої держави, і вже тому йому постійно доводилося стикатися з представниками різних європейських тодішніх земель. Володимир наочно бачив культурну перевагу Заходу над культурою його держави, хоча б перевагу культури зовнішньої чи матеріальної; можливо, що й різні посли європейських держав, що шукали зближення з могутнім українським князем, самі не раз звертали увагу Володимира на цю вищість європейської культури. Князь бачив увесь блиск та пишноту грецьких царів, бачив їхню культуру, яка йому дуже імпонувала. Культурний розвиток власної держави, її добробут настирливо говорили Володимиру про те, що він мусить якнайбільше зблизитися із Заходом, з Європою, мусить пересадити в Україну цю європейську культуру. А найпершим ключем до всього цього було одне – християнство, зміна старої віри на нову, охрещення». Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

З отриманням Томосу про автокефалію Православної церкви України (6 січня 2019 р.) у нової церкви з'явилися всі передумови для відродження історичної пам’яті та разом з тим згуртувати українське суспільство.

Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, учений-енциклопедист, що відіграв важливу роль у науковій революції XVII століття.

13 липня 2015 року. О 14-49 за київським часом космічний апарат «New Horizons» американського космічного агентства NASA, запущений 19 січня 2006 року вперше в історії людства наблизився до карликового об'єкта Сонячної системи Плутон, який раніше вважався планетою.