Білоцерківський колегіум

16 травня колегіанти 32 групи Білоцерківського колегіуму відвідали Білоцерківську мерію.

Всі разом за сім'ю

18 травня 2019 року

12:00 - Святкова хода "Всі разом за сім'ю" (Готель "Рось" - "БРУМ")

15:00 - Безкоштовні Сімейні Розваги ("БРУМ")

18:00 - Гала Концерт ("БРУМ")

Під час концерту відбудеться розіграш призів!

День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня. Основна мета свята — збереження українських національних цінностей та їхня популяризація. День вишиванки з'явився у 2006 році з ініціативи студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк.

Це свято, присвячене українській національній культурі і традиціям, попри свій відносно молодий вік вже набуло широкої популярності та стало традиційним. Святкові акції, присвячені українській вишитій сорочці, проводяться не лише в Україні, але й далеко за її межами – у країнах Європи, Канаді, Сполучених Штатах Америки, Австралії, тощо.

Вишиванка вважається оберегом від усього поганого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси і міцного здоров'я, а також щастя. В Україні вишивка також символізує і сімейну пам'ять, вірність і любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя і свободу в орнаменті вишивок.

Українська сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, протягом багатьох століть носилася в Україні як елемент повсякденного та святкового одягу. За словами істориків, перші зразки вишивки на території України з'явилися ще за доби скіфів (VII—III ст. до н. е.).  У Новий та Новітній час вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. У XIX столітті класик української літератури Іван Франко почав поєднувати вишиванку з сучасним йому європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення.

Етель Ліліан Войнич

У 1895 році Етель Ліліан приїздила до Львова, де познайомилася з Іваном Франком та Михайлом Павликом (з яким листувалася вже раніше). Була добре обізнана з діяльністю Михайла Драгоманова.

Опанувавши українську мову, на початку 90-х рр. ХІХ ст., почала перекладати українські народні пісні («Ой горе тій чайці» та інші), поезії Тараса Шевченка.

Серед англомовних інтерпретаторів Шевченка Войнич поруч з Вірою Річ — найвизначніша літературна постать, найобдарованіша поетично й музично. 1911 року в Лондоні вийшла збірка Шевченкових поезій «Шість ліричних віршів», що включала «Заповіт», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі», «Косар», «Минули літа молодії» (під назвою «Зима»), «Зоре моя вечірняя» (пролог до поеми «Княжна»). Найкращі серед її перекладів — «Заповіт» (найдосконаліший з усіх дотепер відомих двадцяти двох англомовних тлумачень), «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково, чи буду». Безмежна щирість цих поезій проривається через її переклад. Войнич зберегла багатство змісту й своєрідність стилю першотворів: прийом перенесення, повтори, мелодійність внутрішніх рим, риторичні звертання. 

Переклади Войнич дотепер часто передруковуються, що засвідчує про їхню художньо-естетичну вартість. У книжці вміщено написані Войнич передмову та нарис життя і творчості Шевченка. У нарисі англійська письменниця відзначає владну музику Шевченкових творів, розглядає його як світового лірика, як борця-волелюба, звертає увагу на умови життя українського поета, наводить уривки з його листів і повісті «Художник». 

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років. Дата приурочена до річниці капітуляції нацистської Німеччини 8 травня 1945 року. Саме цей день прийнято вважати Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. В Україні День пам’яті та примирення відзначають із 2015 року. Колегіанти 22 групи в знак шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, ветеранів війни, українському визвольному русі та жертв нацизму сьогодні  поклали квіти до меморіалу «Скорботна мати».

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

У ці травневі дні український народ, разом з Європою та світом, вшановує мужність і жертовність тих, хто пройшов палаючими фронтовими дорогами Другої світової війни, на чию долю випали тяжкі роки окупації та пекло нацистських концтаборів, хто в післявоєнні роки відроджував тисячі перетворених на руїни українських міст і сіл.

Важливо пам’ятати  про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки. Внесок українського народу у перемогу над нацизмом неможливо переоцінити: понад 9 мільйонів осіб було забрано з України до радянських Збройних Сил, близько 4 мільйонів з них полягли в запеклих боях, рятуючи світ від нацистського поневолення. З нашою країною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті.

Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги став червоний мак, як і в багатьох країнах Європи.

Червоний мак (англ. – remembrance poppy) – міжнародний символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року. Символ маку присутній і в українській фольклорній традиції – за легендами, маки зацвітали так, де пролилася козацька кров.

Шановні фронтовики, партизани, підпільники, робітники тилу, діти війни! Низько вклоняємося кожному з вас – всім, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного та повоєнного лихоліття.

Український народ завжди прагнув миру і добросусідства. Та сьогодні, коли військова агресія на сході країни знову затьмарила наше небо, забираючи життя кращих українських воїнів, ми зі зброєю в руках готові відстоювати свою незалежність та територіальну цілісність. Титанічна битва нашого народу за перемогу триває. Священний обов’язок кожного з нас – бути гідними подвигу батьків і дідів та зробити все для того, щоб на мирній землі виховувати дітей, радіти успіхам у досягненні трудових цілей.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

СТОП БУЛІНГУ

Стоп булінг!

На допомогу класним керівникам

Як допомогти дітям упоратися з булінгом

10 міфів про булінг

Наказ "Про запобігання булінгу в Білоцерківському колеігумі"

Діалогова наукова студія "Правове регулювання протидії булінгу"

17 травня 2019 року колегіанти 11, 12, 21 та 31 груп відвідали  діалогову наукову студію «Правове регулювання протидії булінгу» у рамках реалізації нового етапу кампанії «СТОП БУЛІНГ!» загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» в Київському обласному комунальному позашкільному навчальному закладі «Мала академія наук учнівської молоді».

Спеціалісти у сферах систематизації законодавства, правової роботи, правопросвітництва та надання правової допомоги розповіли учням про новий етап кампанії «Стоп булінг!», на якому колегіанти детально дізналися про булінг, його ознаки та види, кібербулінг, його загрозу психологічній безпеці особистості, механізми отримання правової інформації та допомоги у випадках булінгу, захист постраждалих осіб, проблеми дослідження в системі МАН України з даної теми.

Від аварії 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пройшло 33 роки.

Агалієву Анну, колегіантку 31 групи, з І місцем у міській акції «Таємне життя домашніх тварин» (номінація «Таємне життя домашніх тварин»).

Клочка Владислава, колегіанта 5-Б класу, з ІІ місцем у міському етапі Всеукраїнської акції  «Годівничка» (номінація «Краща годівничка»).

Літній  мовний табір STEAMcamp  радісно відкриє для Вас двері

у Білоцерківському колегіумі з 03 по 21 червня