Білоцерківський колегіум

Знання є сила, освіта - капітал.
Отто Вільман

Ukraine   English   Deutsch   France   Spain

Білоцерківський колегіум » Останні новини

130 років від дня народження Остапа Вишні

 

Народився Павло Губенко (Остап Вишня) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній родині. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом навчався у Києві, у військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, однак залишив навчання й віддався журналістській та літературній роботі.

Перший свій сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» за підписом П. Грунський письменник надрукував у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 р. У квітні 1921 р. П. Губенко стає працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК» (редагував її В. Блакитний), а кількома місяцями пізніше — й відповідальним секретарем «Селянської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.

Визначальні особливості гумору О. Вишні — багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги — один із основних засобів характеристики й оцінки персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність.

Остап Вишня майстерно застосовує прийом зіставлення та поєднання в межах одного твору різних лексичних «шарів» і стилів — побутової і політичної, літературної і ділової, «протокольно»-канцелярської мови, стилю високого, ліричного й буденного. Джерело таких мовно-стилістичних прийомів і засобів — мовна практика народу, літературна класика, найперше — І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Гоголь.

У творах повоєнного періоду він часто виводить образ людини з народу (чи бодай подає про неї лаконічні відомості) — свого спільника, однодумця. Один із таких прикладів — постать діда Свирида в «Зенітці» як живе втілення кращих рис народного характеру. У ряді ж творів («Зоре моя вечірняя...», «У ніч під Новий рік», «Як вовки голову з'їли» та інших) роль такого образу відверто функціональна.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок зумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного й який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту.

Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий, письменник був справжнім новатором. Твори Остапа Вишні – народного митця і великого майстра сатири та гумору – здобули заслужене визнання мільйонів читачів.

 

 
 

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

8 листопада 2019 року в ліцеї «Білоцерківський колегіум» відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Диктант щорічно проводять до Дня української писемності та мови, в ньому беруть участь українці по всьому світу. Цьогоріч конкурс проводиться вже в дев'ятнадцяте і ми також традиційно взяли участь.


 

 
 

Квест-кімната «Матриця слів»

7 листопада у рамках святкування Дня української мови та писемності з учнями 6-А і 6-Б класу був проведений квест «Матриця слів» в імпровізованій кімнаті. В актовому залі на шестикласників чекали завдання, пов’язані із відомостями про українську мову, культуру, історію та літературу. Діти, розгадуючи питання, повинні були знайти слово-відповідь уматриці слів. Після цього ліцеїсти могли переходити до наступного етапу, який мали знайти за ключовими елементами: смайликами, наліпками,числами. Шестикласники розгадували ребуси, тлумачили фразеологізми, вирішували лексичні задачі.

Квест пройшов вдало, а результатом сталаперемога команд и 6-Б класу, відповідно 2 місце посів 6-А клас.

 

Квест-кімната «Матриця слів»

Квест-кімната «Матриця слів»

Квест-кімната «Матриця слів»



 
 

Відеолекторій «Історія української писемності»

7 листопада 2019 року в рамках тижня української писемності та мови вчителями Шульгою С.В. та П’ятецькою А.М. було проведено відеолекторій «Історія української писемності» у 7-А класі. 

 

День української писемності та мови

День української писемності та мови

 

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.  Щорічна кількість учасників понад 5 млн. із 20 країн світу. Конкурс має на меті виховання поваги до традицій українського народу в молодих людей.
  • Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання. 

 В Інтернеті свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі — в цей день розмовляти та писати виключно українською.

Українську мову неодноразово забороняли. За 400 років українську мову забороняли 134 рази.

 

 

Свято української мови «Мова – душа народу»

6 листопада 2019 року в ліцеї «Білоцерківський колегіум» пройшло свято української мови «Мова – душа народу» в честь вшанування памʼяті Преподобного Нестора Літописця. На цьому святі учні ознайомилися з виникненням писемності; побачили красу і багатство мови та зрозуміли, що рідна мова – це духовна святиня. Найбільше дітям сподобався конкурс «Ребуси», які треба було розшифрувати. Також учні розгадували загадки про мову.

 
 

Опитування

Архів новин

Листопад 2019 (53)
Жовтень 2019 (51)
Вересень 2019 (46)
Серпень 2019 (23)
Липень 2019 (14)
Червень 2019 (20)
м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 149. тел. (04563) 6-03-90, (04563) 6-45-70 bckolegium{a}ukr.net

Схема проїзду
MakeUp © 2010 Арт-Студия Foto-Fact
Copyright © 2010 -    Білоцерківський колегіум